Банки України витримають кризу. Але чи витримає її економіка?
Національний банк повідомив про суттєве зміцнення української банківської системи. Результати стрес-тестування справді виглядають переконливо. Проте за оптимістичними цифрами залишається питання, на яке регулятор поки не дав повної відповіді: чи означає фінансова стійкість банків здатність забезпечувати розвиток економіки?
Оптимізм НБУ має підстави
2 листопада Національний банк України оприлюднив результати оцінки стійкості банківської системи за 2026 рік. Висновок регулятора однозначний: українські банки достатньо капіталізовані, щоб залишатися платоспроможними та продовжувати кредитування навіть за умов глибокої і тривалої кризи.
Цифри справді заслуговують на увагу. Стрес-тестування охопило 26 банків, на які припадає понад 90% активів системи. Лише 11 установ, що контролюють близько 10% активів, отримали підвищені вимоги до достатності капіталу. Загальна розрахункова потреба в капіталі скоротилася втричі порівняно з попередньою оцінкою і становить близько 3% регулятивного капіталу системи на початок 2026 року. Це важливий результат, особливо для країни, яка майже п'ять років живе в умовах повномасштабної війни.
Однак результати потребують уважнішого прочитання.
Стійкість банків — не те саме, що стійкість економіки
У повідомленні НБУ фактично поєднуються два різні поняття: здатність банків витримувати фінансові потрясіння та їхня здатність кредитувати економіку. Між ними немає автоматичної рівності. Банк може мати високі нормативи достатності капіталу, значну ліквідність, стабільні процентні доходи й водночас обмежувати кредитування підприємств. Для банку така поведінка може бути абсолютно раціональною. Навіщо збільшувати ризикове кредитування, коли існує можливість отримувати дохід від державних цінних паперів або інструментів Національного банку?
Для економіки наслідки можуть бути іншими. Якщо значна частина фінансових ресурсів концентрується в державних та центральнобанківських інструментах, а кредитування приватного сектору залишається недостатнім, фінансова стабільність не обов'язково перетворюється на економічне зростання.
Виникає питання:
Українські банки стали стійкішими завдяки зміцненню економіки — чи їхня стійкість дедалі більше залежить від фінансової стійкості держави?
Це різні моделі, хоча зовні вони можуть демонструвати схожі показники достатності капіталу.
Держава і банки: взаємна залежність
Українська фінансова система має специфічну структуру, сформовану війною. Держава потребує значного фінансування. Банки є важливими інвесторами в державні облігації. Національний банк підтримує монетарну стабільність, зокрема через власні інструменти регулювання ліквідності. У такій моделі виникає тісний взаємозв'язок між державними фінансами, прибутковістю банків та їхньою здатністю накопичувати капітал.
Сам по собі цей механізм не є аномалією. Державні облігації відіграють важливу роль у банківських системах багатьох країн. Питання полягає у масштабах концентрації ризиків. Що станеться, якщо одночасно виникнуть проблеми з фінансуванням державного бюджету, зросте валютний тиск, погіршиться якість кредитів та скоротяться процентні доходи банків? Кожен із цих шоків окремо може виявитися керованим, але їхнє поєднання створює принципово іншу ситуацію. Саме такі взаємопов'язані ризики повинні перебувати в центрі аналізу банківської стійкості в умовах війни.
Чому потреба в капіталі скоротилася втричі?
Це, мабуть, найцікавіший показник оприлюдненого дослідження.
На перший погляд, триразове скорочення розрахункової потреби в капіталі свідчить про значне оздоровлення банківської системи. Але для економічної інтерпретації недостатньо знати лише кінцевий результат. Поліпшення нормативів може бути наслідком накопичення прибутку, зниження кредитних ризиків, зміни структури активів або скорочення ризикозважених експозицій. Ці процеси мають різне значення. Збільшення капіталу завдяки прибутковому кредитуванню продуктивних підприємств — одна історія. Поліпшення нормативів завдяки обмеженню ризикових операцій та зміні структури балансу — інша.
Обидві можуть підвищувати фінансову стійкість банку. Проте лише перша безпосередньо свідчить про розширення його участі у фінансуванні економіки. До того ж склад учасників стрес-тестування змінився. Тому порівняння результатів різних років потребує приведення показників до зіставної вибірки та однакових сценарних припущень. Без такої декомпозиції ми знаємо, що розрахункова потреба в капіталі зменшилася, але не можемо точно встановити, яку частину поліпшення забезпечили фундаментальні зміни.
Аудит підтвердив якість кредитних портфелів. Чи означає це відсутність прихованих ризиків?
За інформацією НБУ, зовнішні аудитори не виявили суттєвих помилок в оцінюванні кредитного ризику банками. Це позитивний сигнал. Проте аудит якості активів і прогноз майбутніх кредитних втрат — різні завдання. Українські підприємства працюють в умовах пошкодження виробничих потужностей, енергетичних обмежень, дефіциту робочої сили, міграції та невизначеності зовнішнього фінансування. Позичальник, який сьогодні обслуговує кредит, завтра може втратити можливість виконувати зобов'язання через події, що не залежать від якості його фінансового менеджменту.
Тому ключовим питанням стає не лише правильність оцінки поточного кредитного ризику, а й здатність банківської системи поглинати нові хвилі збитків за одночасного погіршення макроекономічної ситуації. Власне, для цього й існує стрес-тестування. Проте, якість його висновків залежить від жорсткості сценаріїв, припущень щодо поведінки банків і врахування взаємного посилення ризиків.
Що пропонує перевірити KVARTA
Аналітична система KVARTA пропонує розглядати банківську стійкість ширше, ніж просте виконання нормативів достатності капіталу. Для цього необхідно перевірити п'ять взаємопов'язаних характеристик.
Перша — якість капіталу. Наскільки він реально здатний поглинати збитки, а не лише забезпечувати виконання регуляторних нормативів?
Друга — залежність від держави. Яку роль у прибутковості, ліквідності та структурі ризиків банків відіграють державні облігації й інструменти НБУ?
Третя — стійкість прибутків. Чи залишатиметься банківська діяльність прибутковою за зниження процентних доходів і зростання кредитних втрат?
Четверта — кредитна трансмісія. Наскільки наявний фінансовий ресурс перетворюється на доступні кредити підприємствам, інвестиції та створення нових робочих місць?
П'ята — одночасна криза. Чи витримає система поєднання скорочення міжнародної допомоги, валютного шоку, бюджетних труднощів, погіршення якості кредитів і відпливу депозитів?
Останній сценарій особливо важливий.
У реальному житті економічні кризи рідко розгортаються у вигляді одного ізольованого шоку. Частіше вони формують ланцюг взаємопов'язаних подій, і саме здатність протистояти такому ланцюгу визначає справжню системну стійкість.
Головна суперечність української банківської моделі
За результатами НБУ, українська банківська система здатна поглинати суттєві збитки та зберігати платоспроможність. Це досягнення, яке не варто применшувати.
Водночас для повної оцінки потрібно відповісти на інше запитання: наскільки система, накопичуючи капітал і ліквідність, забезпечує фінансування відновлення української економіки? Після війни країні знадобляться масштабні інвестиції у промисловість, енергетику, житлове будівництво, інфраструктуру та малий бізнес.
Якщо банки залишатимуться фінансово стійкими, але обережними щодо довгострокового кредитування, економіка зіткнеться з проблемою: гроші у фінансовій системі є, а капіталу для розвитку підприємств недостатньо. Це не обов'язково означає неефективність банків. Причинами можуть бути надмірні воєнні ризики, недостатній попит з боку платоспроможних позичальників, слабкий захист кредиторів та дефіцит інвестиційних проєктів.
Однак для економічної політики результат буде схожим: фінансова стабільність існуватиме без відповідного масштабу інвестиційного відновлення.
Висновок KVARTA
Ми не ставимо під сумнів позитивну динаміку, зафіксовану Національним банком. Результати оцінки стійкості за 2026 рік дають вагомі підстави говорити про значний запас капіталу банківського сектору та відносно невелику розрахункову потребу в додатковому капіталі. Проте вони не дають достатніх підстав автоматично ототожнювати банківську платоспроможність із довгостроковою здатністю фінансувати економічне відновлення.
Наявність капіталу — необхідна, але недостатня умова ефективної банківської системи. На нашу думку, наступним етапом оцінювання має стати комплексний аналіз взаємної залежності банків і державних фінансів, стійкості банківських доходів та реальної кредитної трансмісії.
Наприкінці грудня НБУ планує оприлюднити результати оцінки в розрізі окремих банків. Саме ці дані дадуть можливість предметніше перевірити висновки регулятора.
Банки можуть бути достатньо стійкими, щоб пережити кризу. Але головне питання для України полягає в іншому: чи достатньо ефективна наша банківська система, щоб допомогти економіці з цієї кризи вийти?
І це значно важливіше за самі нормативи достатності капіталу.
Матеріал підготовлено на основі повідомлення Національного банку України від 2 листопада 2026 року «Банківський сектор достатньо стійкий та капіталізований — результати оцінки стійкості». Висновки KVARTA є незалежною аналітичною інтерпретацією оприлюднених результатів, а не результатом власного завершеного стрес-тестування банків за 2026 рік.