Укрпошта проти Нової пошти: 54 мільярди проти 13. Чому українські поштові компанії живуть у різних економічних реальностях?
Одна країна, одна війна, приблизно однакове макроекономічне середовище. Але два найбільші поштові бренди України демонструють принципово різні фінансові результати. KVARTA дослідила причини цього розриву, приховану вартість соціальної функції пошти та можливості реформування державного оператора.
Дві пошти — дві економіки
У 2025 році приватна група NOVA, до якої належить Нова пошта, повідомила про понад 54 млрд грн доходу, 522 млн доставлених посилок і вантажів та 2,6 млрд грн прибутку.
Укрпошта за той самий рік отримала 13,12 млрд грн чистого доходу від реалізації, завершивши рік зі збитком 206,6 млн грн.
На перший погляд, результат однозначний: приватна компанія виграла економічне змагання.
Але саме тут починається справжня економіка.
Нова пошта побудувала потужний бізнес навколо логістики, швидкості обробки відправлень, електронної комерції та зручності клієнта.
Укрпошта одночасно залишається поштовим оператором, інструментом соціальної інфраструктури, каналом доставки пенсій, приймання платежів, письмової кореспонденції та обслуговування віддалених населених пунктів.
Це не зовсім однакові підприємства. Отже, відмінність фінансових результатів ще не доводить, що вся причина полягає у формі власності або якості менеджменту.
KVARTA поставила інше питання: яка частина розриву пояснюється ефективністю управління, а яка — різною економікою самих послуг?
1. Фінансовий розрив: факти, які неможливо ігнорувати
| Показник, 2025 рік | Укрпошта | NOVA / Нова пошта |
|---|---|---|
| Дохід від реалізації | 13,12 млрд грн | понад 54 млрд грн |
| Річна зміна доходу | 1,1% | 21% |
| Чистий результат | −206,6 млн грн | +2,6 млрд грн |
| Орієнтовна чиста маржа | -1,57% | близько +4,8% |
| Капітальні інвестиції | Потребують окремої нормалізації | понад 4 млрд грн |
Виручка NOVA перевищує виручку Укрпошти щонайменше приблизно у 4,1 раза.
Ще цікавіша динаміка: дохід приватного оператора зростав істотно швидше.
Проте є деталь, яку не варто залишати поза увагою. За повідомленнями про фінансові результати NOVA, її прибуток 2025 року скоротився порівняно з 2024-м. Отже, швидке зростання обороту не означає автоматичного зростання рентабельності.
Укрпошта, навпаки, майже не збільшила дохід, але скоротила чистий збиток приблизно вдвічі.
Це створює дві різні управлінські задачі.
Для NOVA — як зберегти рентабельність за швидкого розширення.
Для Укрпошти — як перетворити величезну інфраструктуру на бізнес, що забезпечує стійкий операційний результат.
2. Нова пошта перевозить значно більше. Але що саме ми рахуємо?
NOVA повідомила про 522 млн доставлених посилок і вантажів за 2025 рік.
Офіційні публікації про Укрпошту містять оцінку приблизно 43 млн посилок: в одному джерелі — 42,7 млн доставлених, у річному управлінському звіті — 43,4 млн прийнятих.
Формально це приблизно дванадцятикратний розрив.
Однак коректне дослідження не може просто поділити 522 млн на 43 млн і оголосити приватну пошту в 12 разів ефективнішою.
По-перше, «прийняті» й «доставлені» відправлення не обов'язково збігаються.
По-друге, NOVA включає до свого показника вантажі.
По-третє, Укрпошта також обробляє величезні обсяги письмової кореспонденції, платежів та соціальних виплат.
А по-четверте, одна посилка, один лист та одна доставка пенсії мають різні собівартість, трудомісткість і економічну цінність.
Висновок KVARTA: дванадцятикратний розрив в обсягах посилок і вантажів є показником масштабу відповідного бізнесу, але не готовим вимірником продуктивності праці або операційної ефективності.
Для справедливого порівняння потрібна собівартість одиниці кожної послуги, нормалізована за маршрутом, вагою, щільністю доставки та рівнем сервісу.
3. Прихована економіка Укрпошти: третина виручки — не звичайна доставка посилок
Аудована звітність Укрпошти дозволяє побачити структуру її доходів.
І тут з'являється одна з найцікавіших цифр нашого дослідження.
Із 13,12 млрд грн виручки за 2025 рік:
4,22 млрд грн припадає на доставку посилок і дрібних пакетів;
4,29 млрд грн — на фінансові та пов'язані з ними послуги;
1,73 млрд грн — на письмову кореспонденцію;
1,22 млрд грн — на міжнародний поштовий обмін.
Таким чином, фінансові та пов'язані послуги забезпечили приблизно 32,7% усієї виручки Укрпошти, а доставка посилок і дрібних пакетів — близько 32,2%.
Це принципово змінює характер порівняння.
Коли ми зіставляємо всю виручку Укрпошти з групою NOVA, ми порівнюємо різні продуктові кошики.
Водночас структура доходів не відповідає на головне запитання: які послуги створюють прибуток, а які поглинають ресурси?
Для цього потрібна сегментна собівартість — окремо для комерційних посилок, листів, виплати пенсій, сільської доставки та інших функцій.
Без неї неможливо визначити, чи субсидує прибуткова комерційна діяльність збиткову соціальну, або навпаки.
4. Найважливіший ризик: чи стійка фінансова модель Укрпошти?
У 2025 році Укрпошта отримала 1,56 млрд грн валового прибутку.
Але після адміністративних, збутових та інших операційних витрат її операційний результат став від'ємним — мінус 414,5 млн грн.
Це важлива відмінність між валовою та операційною рентабельністю.
Підприємство формувало позитивний результат на рівні реалізації послуг після прямої собівартості, але цього не вистачало для покриття всієї операційної структури.
Ще один сигнал міститься у висновку незалежного аудитора BDO до фінансової звітності Укрпошти за 2025 рік.
Аудитор звернув увагу на суттєву невизначеність щодо безперервності діяльності, пов'язану з наслідками російського вторгнення та іншими обставинами, розкритими у звітності.
Це не означає, що аудитор встановив неплатоспроможність компанії. Його думка щодо достовірності звітності не була модифікована.
Однак такий аудиторський параграф не можна ігнорувати.
Він означає, що фінансову стійкість державного оператора слід оцінювати не лише за чистим прибутком, а й за ліквідністю, строками погашення зобов'язань, доступом до фінансування та сценаріями воєнних ризиків.
Своєю чергою, NOVA також не може бути визнана безумовно фінансово стійкішою лише на підставі позитивного чистого прибутку. Для цього потрібна зіставна перевірка боргу, грошових потоків, капіталу та корпоративного периметра.
5. Війна одна для всіх — але її економічний вплив різний
Часто збитковість Укрпошти пояснюють війною.
Війна справді створює для поштових операторів значні ризики: знищення інфраструктури, перебої електропостачання, нестачу персоналу, міграцію населення та порушення логістичних маршрутів.
Проте Нова пошта працює в тих самих загальних воєнних умовах і продовжує інвестувати та розширювати мережу, зокрема у прифронтових регіонах.
Це дозволяє відхилити надто просте пояснення, що сам факт війни автоматично робить прибуткову поштову діяльність неможливою.
Але не дозволяє стверджувати, що війна однаково вплинула на обидві компанії.
Для коректного висновку потрібно порівняти географію пошкоджень, структуру маршрутів, кількість обов'язкових пунктів обслуговування, концентрацію клієнтів та частку нерентабельних операцій.
Війна є спільним макроекономічним шоком, але не однаковим фінансовим навантаженням.
6. Пошта в селі: соціальна функція чи неефективна мережа?
Можливо, найважливіша частина цього дослідження виходить далеко за межі корпоративної звітності.
Укрпошта є призначеним оператором поштового зв'язку та забезпечує універсальні послуги. Крім того, вона на договірній основі виконує доставку пенсій і соціальних виплат.
Звичайний комерційний оператор насамперед оцінює попит, прибутковість маршруту та доцільність інвестицій.
Державний оператор повинен додатково враховувати доступність послуг для людей, які живуть далеко від прибуткових логістичних маршрутів.
Але тут виникає складне запитання.
Як відрізнити суспільно необхідні витрати від звичайної управлінської неефективності?
27 жовтня 2026 року Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини повідомив, що, за результатами його моніторингу, кількість відділень Укрпошти за три роки скоротилася з 10 000 до 7 211.
Крім того, Омбудсман звернув увагу на відсутність окремого обліку населених пунктів, де стаціонарні відділення замінені пересувними, та тих, де поштових послуг немає взагалі.
Це вже не лише питання бухгалтерії.
Якщо держава не має повної картини доступності послуг, вона не може переконливо оцінити ефективність коштів і ресурсів, спрямованих на забезпечення соціальної місії.
Водночас закриття стаціонарного відділення не тотожне втраті послуг, якщо його повноцінно замінив пересувний маршрут.
Потрібні вимірювані критерії: відстань до найближчого пункту обслуговування, регулярність приїзду мобільної пошти, час очікування, доступність для маломобільних людей та фактична можливість отримати необхідну послугу.
Соціальну місію Укрпошти потрібно не просто декларувати, а вимірювати.
7. Чому бізнес-модель Нової пошти виявилася настільки масштабованою?
Одна з найбільш показових характеристик NOVA — структура її мережі.
На початок 2026 року компанія повідомляла про 15 817 відділень та 34 186 поштоматів в Україні.
Загалом — понад 50 тисяч точок обслуговування.
Поштомат не є повним еквівалентом традиційного відділення. Але саме тому він має іншу економіку.
Для значної частини стандартних відправлень автоматизований пункт видачі може скорочувати потребу в персоналі, обмежувати час ручного обслуговування та забезпечувати високу щільність операцій.
Це створює потенційну перевагу в собівартості обслуговування — особливо у великих містах із достатнім обсягом замовлень.
Не менш важливе значення мають сортувальні центри, цифрова взаємодія з клієнтами та інтеграція з електронною комерцією.
Але було б некоректно приписувати всю перевагу автоматизації лише приватному оператору.
Укрпошта також повідомляла про завершення автоматизації сортувальних потужностей у 2025 році, створення 24 логістичних центрів і запуск перших власних поштоматів.
Отже, різниця полягає не просто у наявності чи відсутності сучасних технологій.
Важливішими можуть виявитися момент їх впровадження, завантаженість, структура відправлень та економічний результат інвестицій.
Саме тут KVARTA бачить ключове поле подальшого кількісного аналізу.
8. Чи почала Укрпошта наздоганяти конкурента у 2026 році?
Оперативні результати 2026 року заслуговують на окрему увагу.
За перше півріччя Укрпошта повідомила про 92 млн грн чистого прибутку проти 312 млн грн збитку за відповідний період 2025 року.
Це позитивна зміна.
Проте в третьому кварталі 2026 року компанія знову отримала чистий збиток — 78,15 млн грн, хоча він був майже вдвічі меншим за результат аналогічного кварталу минулого року.
Тому говорити про завершений фінансовий перелом поки рано.
NOVA, зі свого боку, за перше півріччя повідомила про 254,4 млн доставлених посилок і вантажів, що на 11,5% більше, ніж роком раніше.
Отже, приватний оператор продовжує розширювати масштаб, а державний демонструє певне покращення фінансового результату.
Чи означає це скорочення розриву ефективності?
Поки недостатньо підстав для такого висновку.
Для відповіді необхідно порівняти не просто прибутки, а продуктивність, реальну собівартість, якість доставки та віддачу від інвестицій.
9. Експеримент KVARTA: що було б, якби компанії помінялися бізнес-моделями?
Ми пропонуємо два контрфактичні сценарії.
Сценарій А. Укрпошта працює за максимально комерційною моделлю
Припустімо, що підприємство отримує право оптимізувати мережу виключно за фінансовими критеріями.
У такому випадку воно могло б концентрувати інвестиції на найприбутковіших маршрутах, розширювати автоматизовану видачу та скорочувати частку високовитратних операцій.
Операційна рентабельність потенційно могла б зрости.
Але суспільство зіткнулося б з іншим питанням: хто доставлятиме пошту, ліки, пенсії та необхідні документи там, де комерційне обслуговування нерентабельне?
Зростання прибутку самого оператора ще не означало б такого самого зростання добробуту країни.
Витрати могли б просто перейти з його балансу до державного бюджету, місцевих громад або безпосередньо до споживачів.
Сценарій Б. Нова пошта отримує ширші універсальні зобов'язання
Тепер припустімо, що приватний оператор повинен забезпечити визначений державою рівень поштової доступності незалежно від комерційної привабливості територій.
Йому довелося б або розширити відповідну інфраструктуру, або купувати послуги інших операторів, або укладати договори на обслуговування соціально важливих маршрутів.
Це створило б додаткові витрати.
Наскільки значні?
Наразі публічних даних недостатньо, щоб чесно назвати суму.
І це не другорядний недолік дослідження. Саме така цифра має стати предметом незалежного обчислення.
Ми повинні знати, скільки коштує мінімально гарантований рівень поштових послуг у країні.
Лише тоді можна визначити, що ефективніше: виконання цих зобов'язань державним підприємством, конкурентний контракт із приватними операторами чи змішана модель.
10. Чи потрібна Україні приватизація Укрпошти?
Ідеологічна відповідь на це питання не має аналітичної цінності.
Приватна власність створює стимули до ефективного управління капіталом і контролю витрат, але сама по собі не гарантує високої якості послуг або доступності для всіх.
Державна власність дозволяє виконувати суспільні функції, але не виправдовує непрозорих витрат, слабкої продуктивності чи відсутності вимірюваних результатів.
Тому KVARTA вважає передчасним робити висновок про необхідність приватизації на підставі лише порівняння прибутків.
Раціональніша послідовність реформи:
Розділити управлінський облік комерційних та суспільно необхідних послуг.
Встановити стандарти доступності універсальних поштових послуг.
Оцінити чисту економічну вартість виконання цих зобов'язань.
Відкрити можливість конкурентного надання окремих послуг там, де це юридично та економічно доцільно.
Вимірювати ефективність менеджменту за фінансовими й нефінансовими показниками одночасно.
Лише після цього варто оцінювати можливість часткової приватизації, концесій, партнерств або іншої структури власності.
11. Що рекомендує KVARTA
Перше. Вимірювати не кількість відділень, а реальну доступність послуг.
Кількість точок присутності не характеризує повністю територіальне покриття. Потрібен загальнодоступний географічний реєстр із частотою обслуговування та стандартизованими показниками якості.
Друге. Запровадити окремий економічний облік соціальних зобов'язань.
Доставка пенсій, універсальні поштові послуги й комерційна доставка повинні мати прозорі центри доходів і витрат. При цьому не слід автоматично називати всі фінансові послуги збитковими або всі поштові — прибутковими.
Третє. Провести незалежний аудит продуктивності мережі.
Оцінювати собівартість одиниці послуги, продуктивність персоналу, завантаження маршрутів і віддачу від вкладеного капіталу.
Четверте. Перевірити економічний ефект автоматизації.
Недостатньо повідомити, скільки сортувальних центрів або поштоматів установлено. Слід показати, наскільки інвестиції знизили собівартість, скоротили час доставки та підвищили задоволеність клієнтів.
П'яте. Створити прозорий механізм замовлення суспільно необхідних послуг.
Держава має визначати потрібний результат, його стандарти й джерело фінансування. Оператор — відповідати за виконання контракту та звітувати за витрачені ресурси.
Висновок: переможець є, але економічний вирок ще не винесено
У 2025 році Нова пошта переконливо випередила Укрпошту за масштабом бізнесу, зростанням виручки та публічно повідомленим фінансовим результатом.
Це не припущення, а факт.
Проте називати цей результат беззаперечним доказом неефективності державної власності було б методологічно неправильно.
Частина переваги приватного оператора може пояснюватися іншою структурою послуг, концентрацією попиту, рівнем автоматизації, інвестиційними рішеннями та відмінностями соціальних зобов'язань.
Наскільки велика кожна з цих складових — питання для наступного етапу кількісної перевірки.
Разом із тим соціальна роль Укрпошти не повинна бути універсальним виправданням будь-якого фінансового результату.
Суспільство має право знати, за які саме послуги воно платить, скільки коштує їх забезпечення та чи можна виконати ті самі завдання дешевше і якісніше.
Головний висновок KVARTA: Україні потрібна не обов'язково державна чи приватна пошта. Україні потрібна вимірювано ефективна пошта, яка забезпечує доступність необхідних послуг і прозоро відповідає за кожну гривню витрат.
І саме цей результат — а не форма власності — повинен стати критерієм успішної реформи.
Основні джерела
АТ «Укрпошта». Аудована фінансова звітність за 2025 рік: https://www.ukrposhta.ua/doc/annual-reports/ukrposhta_fs_2025_ukr.pdf
АТ «Укрпошта». Звіт про управління за 2025 рік: https://www.ukrposhta.ua/doc/vnutrishni-documenty/zvit_pro_upravlinnia_2025.pdf
Група NOVA. Підсумки 2025 року: https://novaposhta.ua/news/nova-pidsumky-2025-ukrayina/
Група NOVA. Результати першого півріччя 2026 року: https://novaposhta.ua/news/nova-pidsumky-roboty-za-6-misiatsiv-2026/
Міністерство розвитку громад та територій. Підсумки діяльності Укрпошти за 2025 рік: https://mininfra.gov.ua/news/yak-pratsiuvala-ukrposhta-u-2025-rotsi-dlia-liudei-biznesu-ta-veteraniv
Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Моніторинг доступності поштових послуг, 27 жовтня 2026 року: https://ombudsman.gov.ua/index.php/uk/news_details/poshtova-adresa-ye-viddilennya-nemaye-ukrposhta-skorotila-merezhu-majzhe-na-28
Інтерфакс-Україна. Фінансові результати Укрпошти за III квартал 2026 року, 30 жовтня 2026 року: https://interfax.com.ua/news/telecom/1228631.html